У системі освіти діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти.

Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.

Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

У своїй діяльності психологічна служба керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійнотехнічну освіту», «Про вищу освіту», іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Положенням про психологічну службу в системі освіти України.

/Files/images/20180530_171323.jpg

В закладі працює практичний психолог Порхун Ярослава Юріївна, яка:

- виявляє причини виникнення проблем у навчанні і розвитку дітей;

- вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвивальної або консультативної роботи;

- здійснює корекційно-розвивальну роботу;

- вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;

- виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.

- здійснює підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.

/Files/images/20180323_105030.jpg/Files/images/20180323_105517.jpg/Files/images/20180323_112606.jpg/Files/images/20180323_110440.jpg

Практичний психолог радить

Адаптація дитини до умов дошкільного навчального закладу.

У житті кожної дитини настає такий особливий етап, як входження її в нові умови життя – умови дитячого садка. На ступінь легкості або, навпаки, важкості пристосування малюка впливають такі фактори: настрій батьків, соціальний досвід дитини, розвиток дій з предметами, рівень оволодіння мовою, рівень самостійності дитини, дотримання режиму дня в дома та в дошкільному закладі.

Адаптація дітей до умов ДНЗ може бути легкою, середньою або тяжкою, в залежності від перебігу.

При легкій адаптації поведінка дитини нормалізується протягом 10-15 днів. Такі діти, як правило комунікабельні, самостійні. Батьки в таких дітей доброзичливі у спілкуванні.

При адаптації середнього ступеня тяжкості дитина пристосовується за 15-30 днів. Цей процес може супроводжуватися хворобами та похуданням дитини. Такі діти відрізняються несталою поведінкою, недостатньо розвиненою ігровою діяльністю, прив`язаністю до батьків. Батьки в таких дітей мають завищені вимоги до дітей, спілкування з дітьми супроводжується криком, погрозами.

Тяжка адаптація триває від 2-х місяців і більше, відрізняється патологічним перебігом. Дитина хворіє, переживає, дуже не хоче йти до садочка, неспокійна, швидко втомлюється, сон і апетит погані, а то й відсутні. Батьківське ставлення характеризується: авторитаризмом, жорстокістю або занадто великою поступливістю.

Отже ми бачимо, що процес адаптації - це складний механізм, пристосування в якому важливу роль відіграють не лише діти, а і їх батьки.

Щоб процес адаптації не затягувався, потрібно заздалегідь готувати дитину до вступу в дитячий садок, для цього НЕОБХІДНО:

- Тренувати з самого народження, систему адаптаційних механізмів у дитини і привчати дитину до таких умов і ситуацій в яких потрібно змінювати форми поведінки.

- Не обговорювати при дитині хвилюючі Вас проблеми, пов`язані з дитячим садком.

- Проконсультуватися у дільничного педіатра або психолога, який тип адаптації можливий і прийняти усі міри при незадовільному прогнозі.

- Мінімізувати фактори ризику пов`язані з умовами соціального середовища.

- Якомога швидше провести оздоровчі або коригуючі міроприємства, які призначив лікар.

- Відправити в дитсадок дитину за умови абсолютного здоров`я.

- Не відправляти дитину в садок в розпалі кризи трьох років.

- Завчасно дізнатися про режимні моменти дитсадка і ввести їх в режим дня дитини вдома.

- Підвищити роль загартувальних міроприємств.

- Оформити в дитячий садок по місцю проживання.

- Якомога раніше познайомити малюка з дітьми в дитячому садку і з вихователями групи, куди він найближчим часом прийде.

- Намагатися віддати дитину в групу саду, де у дитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше грала вдома або у дворі.

- Налаштувати малюка якомога позитивніше до його поступання в садок.

- Розкрити малюку „секрети” можливих навичок спілкування з дітьми та дорослими людьми.

- Вчити дитину вдома всім необхідним навичкам самообслуговування.

- Не погрожувати дитині дитячим садком як карою за дитячі гріхи, а також за його неслухняність.

- Готувати Вашу дитину до тимчасової розлуки з Вами і дати зрозуміти їй, що це є неминучим тому, що вона уже доросла.

- Не хвилюватися і не показувати свою тривогу перед поступленням дитини в дитячий садок.

- Планувати свою відпустку так, щоб в перший місяць відвідування дитиною нового організованого колективу у Вас була б можливість залишити її там не на цілий день.

- Весь час пояснювати дитині, що вона для Вас, як і перед тим, найдорожча та найулюбленіша.

- Налаштовувати дитину на позитив. Навіювати їй, що це дуже чудово, що вона доросла до садка і стала уже дорослою.

ЯК ПОТРІБНО вести себе батькам з дитиною, коли вона вперше почала відвідувати дитячий садок.

- Не залишати дитину в дошкільному колективі на цілий день, якомога раніше забирати додому.

- Створити спокійний, безконфліктний клімат для неї в сім`ї.

- Давати з собою улюблені іграшки.

- Берегти її ослаблену нервову систему.

- Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.

- На певний час обмежити походи в цирк, в театр, в гості. Зменшити перегляд телепередач.

- Повідомити вихователя про індивідуальні особливості та особливі звички дитини.

- Не кутати дитину, а одягати її так, як необхідно у відповідності з температурою у групі.

- Створити у вихідні дні режим вдома такий, як і в дитячому садку.

- Не реагувати на витівки дитини і не карати її за капризування.

- Вигадати „ритуал” прощання і обіграти його вдома.

- При виявленні змін в звичайній поведінці дитини, якомога швидше звернутися до дитячого лікаря.

- При виражених невротичних реакціях залишити малюка на декілька днів вдома і виконувати всі призначення лікаря.

ЯК НЕПОТРІБНО вести себе батькам з дитиною, коли вона вперше почала відвідувати дитячий садок.

- В присутності дитини погано говорити про дитячий садок.

- „Карати” дитину дитячим садком і пізно забирати додому.

- Заважати його контактам з дітьми в групі.

- Не зменшувати, а збільшувати навантаження на нервову систему. Водити дитину в багатолюдні шумні місця.

- Весь час закутувати і одягати не по сезону.

- Конфліктувати з ним вдома.

- Карати за капризування.

- У вихідні дні різко змінювати режим дня дитини.

- Весь час засуджувати малюка в присутності проблеми, по`язаноїз дитячим садком.

- Не звертати уваги на відхилення в звичайній поведінці дитини.

- Не виконувати всі приписи лікаря.

Кiлькiсть переглядiв: 69

Коментарi